четвер, 7 грудня 2017 р.

Ромашка Блума як прийом для розвитку критичного мислення


Коли у учнів запитали що для них простіше - задавати питання чи відповідати на них? Відповідь була - відповідати на питання, бо в питанні, як правило, міститься частина відповіді.
Але мета вчителя не лише навчити дітей відповідати на питання, але й задавати грамотні питання.
Одним з прийомів які формують такі навички є "Ромашка Блума"

«Ромашка питань» (або «Ромашка Блума»). Походження

Систематика питань, заснована на створеної відомим американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом таксономії навчальних цілей за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка), досить популярна в світі сучасної освіти. (Шишов С. Є., Кальней В.А., 1999, с. 93). На початку вивчення основ критичного мислення, восени 1997 року, ми, враховуючи, що «Блум» можна перевести з німецької мови як «квітка», вирішили зробити теоретичні побудови вченого більш наочними і привабливими. Багато учасників наших семінарів - педагоги-практики - не дуже добре ставилися до теорії. Одержану «квітку» ми і назвали «Ромашкою Блума». Але нас чекало розчарування:  було складно чітко і однозначно визначити, до якого типу - по таксономії Б. Блума - відноситься те чи інше питання. Крім того багато вчителів говорили: «Це все красиво, але для нас корисніше активне вивчення практичного матеріалу».


Почався етап модифікацій: уточнювалися формулювання питань, придумувалися різні способи використання на заняттях самої форми «ромашки». В результаті нами була створена «Ромашка питань», яку  як і раніше завзято називають «Ромашкою Блума». Сам же перелік питань на її пелюстках був запозичений з виступу американських колег Джеймса і Керол Бірс. Доречно запитати: «Хто ж автор цього прийому?».

Суть методу

«Ромашка Блума» складається з шести пелюстків  - шести типів питань:«Ромашка Блума» складається з шести пелюсток - шести типів питань:

1) Прості питання (фактичні питання) Що?, Де?, Навіщо? - вимагають знання фактичного матеріалу і орієнтовані на роботу пам'яті
2) Уточнюючі питання - «наскільки я зрозумів ....», «Чи правильно я Вас зрозуміла, що ...» Зазвичай задаються, щоб уточнити інформацію, яку мають на увазі, але не називають її з якихось причин.
3) Інтерпретуючі питання (що пояснюють), - спонукаючи учнів до інтерпретації, ми вчимо їх навичкам усвідомлення причин тих чи інших вчинків або думок (Чому?) У деяких ситуаціях вони можуть сприйматися негативно - як примус до виправдання. В інших випадках вони спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. «Чому листя на деревах восени жовтіють?». Якщо відповідь на це питання відомий, він з інтерпретаційного «перетворюється» в простий.
4) Оціночні питання (порівняння) Потрібні для з'ясування оціночних критеріїв будь-яких подій. Чому розумним бути краще? Чому знання мов цінується високо?
5) Практичні питання - «Як ми можемо ...?» «Як вчинили б ви ...?»
Якщо мова йде про зв'язок теорії і практики. Як посадити насіння квітів? Як працює холодильник?
6) Творчі питання. Зазвичай з часткою «б». Як змінився б світ, якви зникло колесо? Що б ти зробив, якби прилетів на Венеру ?

 Джерела:
 

Немає коментарів:

Дописати коментар