суботу, 29 жовтня 2016 р.

Що прийде на зміну лекційній формі навчання? Або ще раз про "перевернуте навчання"


Класична форма навчання, до якої ми всі звикли (особливо в вузах), - лекційна. Але багато вчених заперечують ефективність такого підходу до викладання технічних наук (того, що англійською мовою називається STEM-курси - наука, технологія, інженерія, і математика), стверджуючи, що більш продуктивно буде залучати учнів чи студентів до процесу навчання хоча б шляхом обговорення або групової роботи , Тому Фріман і його колеги проаналізували 225 різних робіт, присвячених ефективності класичного лекційного навчання.




В ході цього аналізу було встановлено, що ті студенти, які не просто пасивно слухали матеріал, а активно залучалися до його засвоєння, демонстрували на іспитах набагато кращі результати. У групах, які навчалися за класичною системі, іспит в середньому не здавали 34% учнів, а в групах з активним навчанням всього 22% (хоча і це теж дуже багато!). Що ж, було б дивно, якби це дослідження показало інші результати, адже всі ми давно знаємо, що матеріал, до розуміння якого студент доклав хоч якісь свої зусилля, запам'ятовується набагато краще. Це давно відомо людям, які працюють з дітьми, особливо з дітьми маленькими.



Проте, навряд чи вдасться повністю відмовитися від такого формату навчання, як лекції. Що нам зараз потрібно, так це хоча б знизити їх значимість і почати більш активно використовувати активне навчання. Це може бути як обговорення якісь питань, так і групова робота учнів, їх практична робота. Фактично, це може бути що завгодно, що змусить учнів чи студентів брати активну участь в процесі засвоєння знань.

Дослідження цілком доступно на сайті  pnas.org.

Що ж може замінити лекційні форми навчання?

Сьогодні однією з цікавих , інноваційних та сучасних моделей навчання - є модель так званого "перевернутого класу" (flipping classroom).
 



Дещо про перевернуте навчання можна прочитати в дописі 7 речей, які повинні знати про перевернуте навчання

Як виглядає традиційний освітній процес? Починається урок, учитель пояснює матеріал.  Потім - виконання завдань, знову слово вчителя і лише після цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома поодинці. Саме така модель домінує сьогодні в більшості шкіл.
Що ж відбувається в «перевернутому класі»? Суть методу в тому, що з лекційним матеріалом і презентаціями діти знайомляться вдома, переглядаючи підготовлені педагогом тематичні відеоролики в інтернеті. А традиційне домашнє завдання вони виконують на наступний день в класі, беручи участь в індивідуальній та груповій діяльності, спілкуючись з однокласниками і викладачем. Простіше кажучи, основні навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою, освоюється сьогодні в домашніх умовах, а то, що колись було домашнім завданням, стає предметом розгляду в класі.
Серед популярних форм класної роботи в такій моделі - виконання вправ, дискусії та презентація проектів. Таким чином, на уроці акцент зміщується від оглядового знайомства з новою темою в сторону її спільного вивчення і дослідження.
Питання, що виникають в учнів під час перегляду підготовлених роликів, стають хорошим стимулом розвитку пізнавальної активності. При цьому час уроку витрачається не на запам'ятовування матеріалу, а на більш глибоке розуміння і аналіз. При цьому відсутність необхідності донести інформацію всьому класу дозволяє вчителеві більше уваги приділяти окремим учням або невеликим групках в тому випадку, якщо у них виникли проблеми з розумінням.
Ця модель була розроблена кілька років тому Джонатаном Бергманом і Аароном Семс. Згодом нею зацікавилося величезна кількість педагогів з усього світу. Наприклад, сьогодні існує ціле співтовариство «перевернутих педагогів», яке налічує близько 16 000 членів. Деякі з послідовників беруть участь в розвитку і вдосконаленні цієї моделі. Так, наприклад, Брайан Бенетт, використовуючи концепцію «перевернутого класу», прийшов до висновку, що в класній роботі необхідно враховувати особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось - слухати, а хтось писати. На основі подібних особливостей педагог групує учнів за інтересами для виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття інформації.
Чи можливо таке в рамках традиційного уроку? Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс «перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими. У них була можливість вивчити відеоматеріали по темі уроку вдома, причому в тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися на найбільш складних для сприйняття місцях. 
Звичайно, крім плюсів, у моделі є і суттєві недоліки. як правило,  в будь-якому класі знайдуться учні, які прийдуть непідготовленими до уроку, або можуть сказати, що ми не зрозуміли матеріал з відеоуроків, тоді ця модель навряд чи буде працювати - максимум в півсили. Що ж робити з такими дітьми? Що робити з дітьми, у яких немає комп'ютера або виходу в Інтернет? Або як зробити відеоконтент, який з великою ймовірністю привертав би учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і навичок учнів, які висуваються шкільними програмами?
Втім, ці та подібні питання з тим же успіхом можна задати і іншим нестандартним підходам, що з'явилися на арені педагогічної діяльності останнім часом.
На мій погляд, суцільно на всіх уроках та по всім предметам перейти на модель "перевернутого класу" недоцільно, тим паче в нашій традиційній системі освіти. Окрім того, таку модель навчання не можна застосовувати абсолютно до всіх предметів та до всіх тем шкільного курсу, необхідно обирати ті теми, з якими учень дійсно може впоратись самостійно, або створювати окрім відеороліків додаткові можливості он-лайн консультування, бо не всі учні однаково можуть сприймати навчальний матеріал.
Для того, щоб створити дійсно якісний навчальний відеоролік, необхідно прикласти багато зусиль, мати певний досвід викладання й розуміти саме ті моменти, які викликають в учнів найбільші труднощі.  Безумовно, доцільно впроваджувати елементи цією моделі. Але успіх роботи "перевернутого класу" дуже сильно залежить від досвіду учителя, вміння учителем керувати класом, правильно організувати роботу піл час "перевернутого" уроку.  Питання при застосуванні цією моделі постійно будуть виникати, але головне полягає в тому, що потрібно рухатись разом з розвитком інновацій та намагатись впроваджувати нові тенденції в освіті в свою роботу. Лише методом спроб та помилок ми зможемо добитись успіху, зробимо висновки, отримаємо корисний досвід та поділимось ним.


За матеріалами:



Немає коментарів:

Дописати коментар