Таксономія Блума та її модифікації

Коли учитель готується до  уроку, то він, як правило, ставить певні педагогічні цілі, яких хоче досягти протягом одного уроку, або циклу уроків. Як перевірити, чи досягнуті поставлені цілі? Цим питанням займаються багато років провідні педагогічні діячі. 

Однією із класифікацій педагогічних цілей  є Таксономія Блума, яку запропоновано групою вчених під керівництвом Бенджаміна Блума в 1956 році, який написав в тому ж році книгу «Таксономія Освітніх Цілей: Сфера Пізнання».

Таксономія Блума пропонує класифікацію завдань, які встановлюють педагоги учням, і, відповідно, цілей навчання. Вона ділить освітні цілі на три сфери: когнітивну, афективну і психомоторну. Ці сфери можна приблизно описати словами «знаю», «відчуваю» і «творю» відповідно. Усередині кожної окремої сфери для переходу на більш високий рівень необхідний досвід попередніх рівнів, що розрізняються в даній сфері. Мета таксономії Блума - мотивувати педагогів фокусуватися на всіх трьох сферах, пропонуючи, таким чином, найбільш повну форму навчання.

Таксономія Блума вважається базовою і суттєвою темою в сфері освіти. Існує безліч суперечок з приводу неї, можливо, тому що інформація про неї спотворюється, коли люди дізнаються про неї один від одного. Сам Блум вважав свою книгу «однією з найбільш цитованих, але найменш популярних книг в педагогіці США».

Ми сьогодні живемо вже не в тому світі, ніж той, стосовно якого Блум створював свою Таксономію в 1956 році. В галузі освіти відомо багато про те, як вчать вчителі та навчаються учні, а також про те, що викладання і навчання - це значно більше, ніж просто мислення. Воно також включає в себе почуття і переконання учнів і вчителів, а також соціальну та культурну ситуацію в класній кімнаті. Розробкою більш точної та адекватної базової концепції таксономії розумових навичок займалися кілька когнітивних психологів.
У розробці своєї власної таксономії освітніх цілей Марцано (2000) вказує одне слабке місце таксономії Блума.
Сама структура Таксономії, побудованої на просуванні від найпростішого рівня знання до найбільш складного рівня оцінки не підтверджується дослідженнями. Ієрархічна таксономія має на увазі, що кожен навик більш високого рівня базується на попередніх йому навичках.
 Розуміння вимагає знання, застосування вимагає розуміння і знання і так далі. Це положення Таксономії Блума, на думку Марцано, просто невірно. Автори концепції про шість базових розумових процесів вважали, що комплексні проекти можуть бути охарактеризовані як такі, що вимагають використання одних процесів більшою мірою ніж інші.
   Завдання може зводитися або до "аналізу" або до "оцінки". Було доведено, що це не так, що пояснює труднощі, з якими стикалися викладачі при класифікації навчальних труднощів на основі таксономії. Андерсон (2000) вважає, що практично всі комплексні види навчальної діяльності вимагають використання декількох різних когнітивних навичок. Як у будь-якої іншої теоретичної моделі, у таксономії Блума є свої сильні і слабкі сторони. Основною її перевагою є те, що мислення представлено в ній в структурованої і доступній для практиків формі. Ті вчителі, які користуються посібниками по складанню питань, що відносяться до різних рівнів таксономії Блума, безумовно, краще справляються із завданням щодо формування розумових навичок високого рівня у своїх учнів, ніж ті вчителі, які цього не роблять. З іншого боку, як може підтвердити кожен, хто намагався разом з іншими викладачами визначити те, з якими рівнями Таксономії співвідносяться ті чи інші питання і види навчальної діяльності, досягти розуміння щодо того, що означають такі очевидні терміни, як "аналіз" або "оцінка", досить важко. Крім того, ряд корисних видів навчальної діяльності, таких, як рішення реальних проблем і проектна діяльність, не можуть бути співвіднесені з таксономією, і всі спроби зробити це лише зменшують їх педагогічний потенціал.

Але все рівно, на мій погляд, не можна повністю викидати з арсеналу вчителя Таксономію Блума.

Сучасні педагоги знайшли їй місце в  так званом ПАДагогічному колесі (від iPad), яке  придумав Аллан Каррінгтон (Австралія). Воно дозволяє з'єднати в вимоги до сучасного випускника, таксономії Блума (переглянуту і цифрову) і рівні використання інформаційних технологій в навчанні. 

Оригінал статті можна прочитати тут.

Я думаю, що в подальших дописах можна буде освітити цю тему детально.

 А тепер повернемось до таксономії Блума.

З появою феномена Web 2.0 інтерес до Таксономії Блума спалахнув з новою силою. Виявилося, знаменита піраміда може вмістити не тільки опис дій учнів, а й продуктной форму результату цих дій. Причому, продукти ці в цифрову епоху мають зовсім новий вигляд - не списаних олівцем паперових "робочих листів" або розфарбованих яскравими малюнками аркушів ватману з "газетою по проекту", а мультимедійних презентацій, відео, подкастів, схем і діаграм, виконаних за допомогою комп'ютера.

Вчителі, намагаючись осмислити, як вбудовуються нові інструменти і нові продукти в їх систему навчання, зайнялися малюванням.
Деякі з них намагаються знайти веб-сервіси, що відповідають кожному рівню піраміди, а деякі стали розвішувати сервіси на "гілках" Дерева Блума.

  Ще одне цікаве представлення - Таксономія Блума та веб-інструменти за допомогою можна досягти  ті, чи інші цілі:

Таксономія Блума у вигляді кола з переліком веб-сервісів:

Дуже цікаво вона представлена у наступній інфографіці - у вигляді дерева, правда, на анг. мові.

A Taxonomy Tree: A Bloom’s Revised Taxonomy Graphic 

 

Кому цікаво - можна переглянути креативні візуалізації таксономії Блума:

 

Creative Visualizations of Bloom's Taxonomies! from Zaid Ali Alsagoff

Добірка деяких ресурсів по використанню таксономії Блума на російській та англійській мові:

1.  Фишман И.С., Голуб Г.Б. Формирующая оценка образовательных результатов учащихся: Методическое пособие. – Самара, 2007.
2. Таксономия Блума, традиционная, уточненная, материалы Intel  
3. Г.Н. Бойченко, Л.И. Кундозерова, Открытый учебный курс "Психология и педагогика", лекция 9 //ИНТУИТ
4. Обзор европейских публикаций по вопросам написания результатов обучения - рассматривается не только когнитивная сфера, но и аффективная и психомоторная.
5. Л.С.Илюшин. Приемы развития познавательной самостоятельности учащихся (рекомендации, конструктор задач)
6. Г.О.Аствацатуров Интерактивная таксономия учебных целей и задач //блог Дидактор
7. Г.О.Аствацатуров, Кубик Блума как прием педагогической техники  
8. Л.Рождественская, Квадратура Блума 
9. Таксономия педагогических целей  (сравнение подходов зарубежных и отечественных педагогов)
10. М.А.Чошанов, Обзор таксономии учебных целей в педагогике США [Электронный ресурс]: - Москва: Научная цифровая библиотека PORTALUS.RU, 04 октября 2007 
11. A Model of Learning Objectives, Iowa State University  
12. D.Kennedy, Writing and Using Learning Outcomes: Practical Guide  
    
13. Andrew Churches, Bloom's Digital Taxonomy
14. Большая подборка ресурсов в помощь учителю для использования Таксономии Блума в блоге Ларри Ферлаццо The Best Resources for Helping Techers Use Bloom's Taxonomy in he Classroom  
15. Bloomin' Apps,  сайт Кэти Шрок
16. Bloom's Taxonomy, подборка ресурсов на Pinterest

Джерела:

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F_%D0%91%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0
https://marketing.wikireading.ru/6787
https://newtonew.com/overview/taksonomija-bluma
 http://blendedlearning.pro/application/
http://www.compandben.org/download/articles/%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F%20%D0%91%D0%BB%D1%8E%D0%BC%D0%B0.pdf
http://www.educatorstechnology.com/2014/06/a-new-wonderful-blooms-taxonomy-visual.html
https://bilimal.kz/records/view?id=1686